Як бути лідером?

До чого призводить впертість! 

До чого призводять лінощі у навчанні!

Як підняти власну самооцінку

    Неможливо думати, що можна повністю уникнути стрессу. Певний обсяг чи рівень стресів в нашому житті є природним. «Перш за все варто розуміти, що стрес досить корисна річ для нашого організму. Він допомагає мобілізувати сили, ресурси, які в своєму щоденному житті не задіюємо. Тому час від часу знаходитись у стресовому стані корисно» - говорять психологи.Всім нам потрібно навчитись керувати своїм стресом. Адже часто з'являються ситуації, які викликають негативні емоції: на роботі, в школі чи в особистому житті час від часу виникають непорозуміння, і щоб їх вирішити та заспокоїтись, ми використовуємо різноманітні поради, хитрощі чи методи. Якщо ж стресів забагато і подолати їх стає складно, пропонуємо декілька методів, як заспокоїтись

Орієнтири для вибору професії

Яка професія найкраще вам підійде?

Перш ніж взятися за будь-яку справу, потрібно вміло вибрати професію. При усьому величезному розмаїтті людей, усіх їх можна розділити на екстравертів і інтровертів, на людей з високим та низьким нейротизмом. Ми пропонуємо вам довідатися, які професії вам найкраще можуть підійти. Уважно прочитайте визначення соціонічних типів.

До якого типу належите ви?

Екстраверт

орієнтований на зовнішній світ, відкритий подіям;

активний, ініціативний, схильний до ризику;

відкрито висловлює свою думку;

контактний, легко знайомиться і так само легко розлучається з людьми;

співвідносить свої думки з думкою оточуючих;

добре працює у колективі.

Інтроверт

орієнтований на свій внутрішній світ і свої враження від зовнішніх факторів;

часто важко входить у нові контакти, тому має вузьке коло друзів;

прагне тиші, намагається захиститися від надлишку нової інформації;

зовні спокійний, виглядає замисленим, переважно мовчазний;

зазвичай не любить несподіванок;

добре працює наодинці.

Проте не думайте, що бути екстравертом добре, а інтровертом погано. Екстраверти, наприклад, окрім сильних якостей, мають ще й слабкі. Це імпульсивність, поверховість у почуттях, розпорошеність. Інтроверти ж сильні тим, що мають наполегливість, вміють вдумливо працювати, глибокі у емоціях і роздумах.

Як ішлося вище, люди відрізняються ще й за якістю нейротизму. Ця риса забезпечує емоційну стійкість людини.

Люди з високим нейротизмом часто бувають запальними, нервовими, надміру вразливими, важко звикають до нової обстановки. Людина з низьким нейротизмом відрізняється врівноваженістю, стабільністю, великою самоповагою, стійкістю до стресових ситуацій.

Проте, як і у попередньому випадку, кожен із типів ("нестійких" чи "стійких") має плюси та мінуси. Люди з великим нейротизмом, зазвичай, тонкі, чуйні, схильні до співчуття. Їх можна порівняти зі скрипкою: на легкий дотик вони відповідають мелодійним звуком. Люди з низьким нейротизмом досить часто (звісно, не завжди) бувають "товстошкірими". Вони нагадують барабан: не відчувають натяків, їм потрібно говорити все прямо "в лоб". Але такі люди дуже працездатні, можуть вистояти у найскладнішій ситуації та не втратити самовладання.

Яка професія вам підійде найкраще?

1. Якщо ви інтроверт і у вас високий нейротизм, ми не радимо вибирати професії, пов'язані з частими та інтенсивними контактами з людьми. Це професії бізнесмена, менеджера, вчителя, продавця. Шукайте свою майбутню роботу там, де можна працювати за письмовим столом, де можна зайнятися предметною працею - дослідженням, творчістю, щось майструвати, конструювати, моделювати тощо.
2. Якщо ви екстраверт і у вас високий нейротизм, вам небажано вибирати професії операторського типу: льотчика, шофера, диспетчера. Ви нудьгуватимете без спілкування з людьми, у вас можуть часто траплятися помилки у роботі - аварії, поломки та інші. Не вибирайте також професії на конвеєрному виробництві, пов'язані з монотонністю.
3. Якщо ви інтроверт і у вас низький нейротизм, вам підійде професія операторського типу, але протипоказана робота, яка передбачає спілкування з людьми (керівника, підприємця, педагога, журналіста, громадського діяча).
4. Якщо ви екстраверт і у вас низький нейротизм, то тут для вас ідеально підходять професії менеджера, керівника, бізнесмена. У тих галузях, де передбачено інтенсивне спілкування з людьми, ви завжди досягнете успіху.

Отже, можна дійти висновку, що кожен тип людського характеру хороший по-своєму. Більшість людей виявляють риси як першого, так і другого типу. Потрібно тільки знати про свої переваги і вади і вміти використовувати їх у сфері бізнесу.

Проте для кожного з вас та чи інша професія, яка вам подобається, не може бути цілком забороненою. Існує чимало прикладів, коли людина успішно опановувала ту професію, для якої спершу "не підходила". Насамперед за допомогою інтенсивного саморозвитку і самокомпенсування своїх слабких якостей. Інакше кажучи, і у такому випадку потрібно "зробити самого себе".

ЗНО  - СИТУАЦІЯ ТРИВОЖНА, АЛЕ БЕЗПЕЧНА

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зруч­но розташуйте необхідні підруч­ники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер'єр кімнати жов­тий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картин­ки в цих тонах.

Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «трохи позаймаюся», а які саме розділи і теми.

Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того ма­теріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.

Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин - пе­рерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам'ятати напам'ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записува­ти. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам'ятовувати матеріал. Психологи встановили, що наша оперативна пам'ять при одночасному сприйнятті здатна утри­мати і потім відтворити в середньому лише сім об'єктів. Тому матеріал краще розби­ти на смислові шматки, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати й уза­гальнювати, виражати головну думку од­нією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам'ятовувати складний текст, не ро­зібравшись у його внутрішніх зв'язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголов­ніше.

Використовуйте асоціації. Метод ло­кальної прив'язки полягає у побудові для ряду, що запам'ятовується, об'єктів іншого ряду - опорного, з добре знайомих або легких для вивчення об'єктів. Таким опор­ним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучува­ного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв'язків - озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали ма­теріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

Як повторювати? Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам'ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, - адже це активна розумова праця. Загалом, будь-яка аналітична робота з текстом дозволяє краще його запам'ятати. Це може бути пе­рекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст мож­на сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми - «зірки», «дерева», «дуж­ки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам'ятовування значно покращуються че­рез образність запису.

Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, зв'язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх.

У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

Виконуйте якомога більше різних опуб­лікованих тестів з якогось предмета. Ці тре­нування ознайомлять вас із конструкціями тестових завдань.

Тренуйтеся із секундоміром у руках, за­сікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.

Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ПСИХОЛОГІЧНО

Для того, щоб у кризовій ситуації не втра­чати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто че­кати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно.

Якщо дуже важко зібратися з силами і з думками, спробуйте запам'ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.

Щодня виконуйте вправи на зняття на­пруження, втоми, на розслаблення.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВТОМИЛИСЯ ОЧІ?

Виконайте дві будь-які вправи:

• погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (15 с);
• напишіть очима своє ім'я, по батькові, прізвище;
• фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);
• намалюйте очима квадрат, трикут­ник - спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.

ЯК УНИКНУТИ ХВИЛЮВАНЬ

1. Запишіть на аркуші паперу, що вас не­покоїть. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв'яжете ви.
2. Запитаєте себе: «Чи допомагає хвилю­вання впоратися із ситуацією?». Коли ви зро­зумієте, що ні, придумайте щось, що дійсно могло б зарадити.
3. Якщо ви можете порадитися з батька­ми, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряє­те, і поговоріть з ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впо­ратися з вашими хвилюваннями.
4. Пам'ятайте: занепокоєння - це емоція, а не метод вирішення проблем.
5. Якщо ваші переживання стали нав'язливими, зверніться до шкільного психолога.